Інтерес до українського костюма змінювався впродовж історії, але ніколи не згасав. Бо не може згаснути плам′я минулих літ, що живе у кожному українці.
У ХХ столітті вперше вибух моди на національні вишиті сорочки стався за радянські часи в час розквіту НЕПу і Коренізації, тобто в 1920-1930 роках. Що стосується території України, то це були часи Українїзації, коли заново відкривалася духовна краса народного мистецтва і цінність досвіду предків. В УРСР вишиванка вважалась урочистим вбранням, тому і прості громадяни, і партійні керівники зазвичай вдягали її на свята.
Взагалі, в радянських республіках мода на народні традиційні сорочки не була пов′язана саме з Україною. У РСФСР найбільш популярними стали косоворітки. Це російська сільська чоловіча сорочка, яка не мала вишитих елементів і носилась навипуск. У неї був похилий комір і несиметричний розріз, на відміну від українських народних сорочок, у яких розріз на грудях був рівно посередині. Косоворітки стали повсякденним одягом. Мода на них в РСФСР тривала аж до другої світової війни.
Березень 1953 року відомий не лише смертю Сталіна. Цього місяця відбувся збір членів артілі „8 березня” (сучасна фабрика „Деснянка”), на якому було вирішено увійти до складу Української спілки художньо-промислових кооперативів. „Укрхудожпромспілка” розробила і запустила у масове виробництво сорочки, зразком для яких стали українські народні чоловічі вишиванки. Їх було три типи: „українка” мала відкладний комірець і оздоблювалась однотонною вишивкою або орнаментом з двох-трьох кольорів; „гуцулка” – сорочка, прикрашена різнокольоровим візерунком, переважно геометричним, з більшістю червоних кольорів; „чумачка” відрізнялась вишивкою на пазухах та низьким коміром-стійкою.
У другій половині 1950-х і на початку 1960-х років відбувся другий радянськй спалах моди на народні сорочки. Його потужність була меншою за перший, але він відрізняється тим, що ця мода була не на народне вбрання взагалі, а саме на українські традиційні вишиванки. В той час Радянський Союз очолював Микита Хрущов, який і сам часто любив з′являтися на людях в українській вишитій сорочці, тому дехто пояснює таку популярність вишиванки саме уподобаннями видатного керівника. Так вишиванка стала діловим одягом.
Рішучий занепад моди на народні сорочки відбувся саме тоді, коли Микита Хрущов зійшов зі своєї посади, і продовжувався аж до періоду відродження Незалежності України. У часи Радянського застою вишиванка стала особливо патріотичним одягом і елементом народного сценічного костюма.
