Прийнявши законопроект 1362 щодо мораторію на експорт необробленої деревини, Україна зробила надважливий системний крок, який мабуть небагато хто розуміє.
В усі попередні роки ролі були розподілені непропорційно. Був державний монополіст на сировину, що був в ручному управлінні, і який диктував бізнесу правила, кидав «подачки» з сировини. Епогеєм державної безвідповідальності стали так звані аукціони з продажу необробленої деревини, на яких бились підприємці за ці «подачки», а експорт йшов паралельно, в непрозорий спосіб, з хабарями, в усе більших і більших обсягах.
Додатково варто зазначити абсолютну відсутність сервісу та поваги до клієнта- підприємця. Придбання аукціонних свідоцтв на сировину абсолютно не гарантувало її поставок. Вигравши з великими зусиллями лот, підприємець ставав жертвою директора держлісгоспу, який мав «змилуватись», далі інженерів з реалізації, які повинні були забезпечити належну якість, оскільки радянські ГОСТи на необроблену деревину дуже «широкі». На всіх нижчих етапах знову ж таки — корупційні загрози.
Бізнес розвивався спорадично, всупереч а не завдяки, як і багато що в Україні. Він старждав хронічною вразливістю через відсутність гарантій поставки сировини. Горизонт планування більшості підприєств був 1-2 роки. Відповідно обладнання для переробки було зазвичай вживаним, імпортованим та відновленим з Європи. В інфраструктуру та приміщення вкладались мінімальні кошти. Все робилось «одним днем», фактично з максимально дешевою exit strategy.
Таким чином Україна обросла тисячами маленьких сільських пилорам, які напівлегально проацювали та експортували низькоякісні пиломатеріали. Вирватись з первісного стану ті не могли — слід було ставити все на карту — вкладати кошти в невідомість. Великі деревообробні підприємтсва стали своєрідними екзотичними оазами, які взяли ризики, розвинулись, і… стали гранд-жертвами згубної політики реалізації lдеревини — їх кинули в ті ж самі кабальні умови щоквартальних аукціонних торгів, що й сільські пилорами.
Підприємства з потребою в 3-5тис. м3 в місяць боролись за мікро-лоти в 20-30м3 з дрібними виробниками яким достатньо було 200м3 в місяць.
Тимчасова заборона експорту необробленої деревини стало логічним кроком, аби вирівняти умови, зробити «спайку» між монополістом та приватним бізнесом. Відсікти постійну спокусу сісти на експортну валютну гілку.
Звісно, це лише напівміра, яка не реалізується, якщо не запустити невідворотні позитивні процеси РОЗВИТКУ.
Реформам лісової галузі приділений розділ в Каліційній угоді, який я мав честь запопонувати. Також знаковим є те, що голосування за мораторій на експорт необробленої деревини співпало з створенням потужної платформи з реформування лісової галузі на базі положень Коаліційної угоди та програми дій Уряду. Реформи передбачають:
— зміну механізмів реалізації деревини, запровадити європейські стандарти замірів та якості;
— інституційну реформу, створивши зрозумілу державну лісогосподарську структуру (зараз це 400 окремих лісгоспів в ручному “дикому” управлінні), та переглянувши функції Центрального органу виконавчої влади — Держлісагенства; Функція контролю повинна бути виділена окремо.
— навівши нарешті порядок в мисливському господарстві;
— багато інших інновацій;
Також знаково, що цього тижня на стіл до Міністра економічного розвитку ліг мій лист щодо створення міжвідомчої робочої групи яка розробить програму розвитку деревообробної галузі. Прийнятий закон 1362 в перехідних положеннях зобов’язує МЕРТ зробити це.
Саме в день прийняття закону 1362 нами у Верховній Раді зареєстровано зміни до податкового та митного кодексів України щодо відміни імпортного мита та ПДВ при ввезенні деревообробного обладнання строком на 2 роки. Можна довго сперечатись щодо того на скільки збідніє бюджет України від даної міри, але важливо розуміти, що тут мова йде про капітальні інвестиції, технічне переоснащення сотень деревообробних підпримств, які стануть більш ефективними, точними, споживатимуть менше енергії, зможуть випускати на новому обладнанні більш конкуретноздатну продукцію, і таким чином зможуть більше приносити податків та зборів в бюджет в довгостроковому періоді.
За останні 3-4 місяці дуже багато чого зроблено, ми закладаємо міцний фундамент невідворотних змін на краще.
